Доречність правди

Існує поширена думка, що чесна людина повинна завжди говорити правду родичам, друзям, в цілому оточенню.

«Все відносно». Ми ж не знаємо, яка ця правда і в якій площині вона знаходиться.

Давайте простіше: ви успішна людина, швидка, рішуча, ефективна. Довго не думаєте, миттєво вирішуєте наявні проблеми. І тут з’являється бажання розкинутись порадами, мовляв, чого ви нічого не робите, не проявляєте себе, треба рухатися, ставити амбітні цілі та досягати результатів.

Але всі люди різні: комусь важко даються іноземні мови, а хтось банально боїться великого міста. До речі, можуть бути додаткові нюанси: проблеми зі здоров’ям, хворі батьки, яких не можна залишати самих, та інші труднощі.

Безумовно, людям можна рекомендувати якісь варіанти, але не нав’язуватись і не подавати це у формі грубої критики.

Ще може бути така історія, що в кожної людини свій час активності - момент початку діяльності. Можливо, сьогодні він чи вона ще вивчає питання, готується до реалізації своїх майбутніх планів, які, безумовно, будуть успішними.

Вік також відіграє важливу роль, інколи варто трішки відтермінувати свою активність. Наведу приклад з особистого життя: у зв’язку з сімейними обставинами я був вимушений з 17 років думати самостійно, приймати особисті рішення і скажу, що доброго в цьому немає нічого.

Звісно, коли хлопець демонструє самостійність з молодих років, але під наглядом батьків, хоча б мінімальним, це позитивна річ. Але стовідсоткова самостійність та автономність ще до повноліття, без порад і узгодження зі сторони сім’ї - це досить ризикований шлях, тому не варто вкрай поспішати.

Є народна мудрість: «Сім разів відмір - один відріж», а як відомо, на те, що створювалося народом протягом століть, варто звернути увагу.

Дякую, що думаєте разом.

Нехай кожен знайде свою відповідь.

— Давид Лозяк

Класичні цінності ~ Доречність правди