Природа роздратованості

Трапляється, і то не рідкість, що нас поглинає злість, роздратованість, і незрозуміло, що з тим робити.

Для початку давайте знайдемо причину — основу нашої глибинної роздратованості. Рекомендую розділити невдоволення на дві глобальні конструкції: сім’я та держава, адже сім’я — це маленька ланка суспільства, а держава — велика.

Сім’я — керують батьки.

Держава — президент та уряд.

У дитинстві, підлітковому віці та юності ми звикли в багатьох речах звинувачувати батьків. У дорослому віці людина, яка вже самостійно рухається по житті, як правило, звинувачує державне керівництво, що не створило належних умов для реалізації особистості. В принципі, вищезгадані звинувачення можуть поєднуватися: і батьки винні, і держава.

Важливий нюанс: керівництво передбачає відповідальність.

Нас дратує, що хтось отримав від батьків більший стартовий капітал, інші народилися в більш економічно розвиненому місті, скажімо, Нью-Йорку. Але насправді, коли ми проаналізуємо ситуацію, то помітимо, що й ті, хто отримав більше, також зляться, також роздратовані й незадоволені.

У чому ж справа? Ключове питання — прийняти себе таким, як ти є, з тими можливостями, які доступні, проаналізувати ці стартові умови й сформувати стратегію подальшого розвитку.

Важливо: щоб у рамках цієї стратегії ви контролювали більшість питань і рухалися вперед — тоді й роздратованості менше. Адже ви чітко розумієте, з чого почали, де знаходитесь і чого прагнете досягти. І якщо реально діяти, мудро та впевнено — вам усе вдасться.

Дякую, що думаєте разом.

Нехай кожен знайде свою відповідь.

— Давид Лозяк

Класичні цінності ~ Природа роздратованості